«Цей рік війни дав надію на те, що демократія має шанс вижити і перемогти, що цінності повертаються у світову політику, що епоха цинізму і домінування вузьких інтересів минає, що політика, заснована на цінностях, стратегічно ефективніша за політику, засновану на інтересах, яка домінувала в останні десятиліття», – про це Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України (2016-2019), сказав на Глобальному форумі сучасної прямої демократії. Захід пройшов у Мексиці. Лідер «Української Стратегії Гройсмана» виступив із промовою онлайн з України.
Політик нагадав, що нині весь світ стоїть перед найважчими викликами нашого покоління, та закликав міжнародних партнерів продовжувати боротися всіма можливими способами за цінності та принципи демократії, продовжувати військову підтримку та докладати зусиль для розширення можливостей місцевої демократії:
«Надаючи більшу владу людям, ви будуєте додаткову стіну проти авторитаризму, яку неможливо забезпечити лише на національному рівні. Ви ускладните завдання будь-кому, хто захоче незаконно заволодіти тим, що йому не належить».
Нагадаємо, децентралізація була одним з ключових пріоритетів Уряду Володимира Гройсмана. Це рішення посилило Україну та дало ресурси і повноваження місцевим владам ефективно підсилювати Київ у боротьбі спершу з пандемією коронавірусу, а пізніше під час повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Володимир Гройсман каже, що завдяки доблесті українських воїнів та підтримці міжнародних партнерів є оптимізм щодо майбутнього. Тоді як поразка, на думку політика, неприйнятна, оскільки призведе до нового світового порядку, в якому пануватиме авторитаризм. Разом з тим, лідер «Української Стратегії Гройсмана» переконаний, що російське вторгнення в Україну – це також свого роду іспит для світу:
«Ця війна є перевіркою здатності людства вирішувати глобальні проблеми. Якщо вільний, демократичний світ зможе зберегти згуртованість і лідерство у подоланні кризи, джерелом якої є авторитарна Росія, то є шанс розв’язати більш складні проблеми: глобальне потепління, кризу міжнародних організацій, демографічну, міграційну і продовольчу кризи».