Жахлива неспровокована російсько-українська війна нанесла збитки всім сферам життя країни, зокрема освітній. Шкільна система зазнала інфраструктурних втрат (пошкоджено понад 1304 школи, з них 236 повністю зруйновані). Крім того, війна поглибила освітні втрати, які полягають у великих прогалинах у навчанні дітей з різним досвідом війни на тлі психологічних, а деколи фізичних травм, а також неможливості повноцінно навчатися через військові дії. Тому сьогодні важливим завданням є подолання цих освітніх втрат і розривів, які утворилися за час війни між різними групами дітей.
Надзвичайно важливо поряд з відбудовою зруйнованої освітньої інфраструктури оновити зміст освіти, технології навчання, якість освітнього процесу суголосно викликам, які постануть перед Україною. Адже освіта – не лише дзеркало суспільства, яке віддзеркалює суспільні проблеми; освіта також здатна проєктувати подальший розвиток суспільства. Вже сьогодні можемо передбачити ознаки повоєнної України і знайти чіткі відповіді щодо необхідних змін в освіті задля підготовки дітей до майбутнього.
Україна назавжди залишиться державою-фронтиром, яка захищає демократичні цінності та право на самовизначення від непередбачуваного озвірілого сусіда. Це стане ще більшим поштовхом для переосмислення націотворчих орієнтирів в українській освіті, оновлення змісту україноцентричних предметів, формування національної ідентичності кожного українця. Поряд з цим під час здобуття освіти кожен громадянин має здобути основи громадянської оборони, а більшість – ази військової підготовки.
У світлі шляху до європейської і євроатлантичної інтеграції, одними з важливих пріоритетів освіти стають неухильне дотримання принципів доброчесності та верховенства права. При цьому нашим дітям потрібні володіння критичним мисленням та соціально-емоційними навичками, які підвищують їх життєву стійкість та конкурентноздатність.
Оскільки ми не можемо покладатися на вичерпні природні ресурси, саме інноваційна модель економіки може забезпечити економічне зростання країни через розробку інноваційних продуктів і рішень. Для розробки та ефективного впровадження інноваційних моделей необхідна міцна математична та природничо-наукова основа, тому дуже важливо, щоб природничо-математичні дисципліни трансформувалися, були орієнтованими на практичне застосування та відповідали вимогам сучасної інноваційної економіки.
Фінансова грамотність і підприємницька компетентність є ключовими навичками, якими мають володіти громадяни України для розвитку підприємницької України з високим рівнем економічної свободи, що гарантує сприятливий клімат для розвитку бізнесу та інвестицій.
У час, коли країна стикається з викликом війни, зрозуміло, що багато ресурсів і зусиль перенаправлені на вирішення нагальних проблем безпеки і оборони. Проте важливо визнати, що освіта є критично важливою частиною національної безпеки навіть в умовах війни. Насправді, можна стверджувати, що за таких обставин освіта є більш важливою, ніж будь-коли. Адже навіть повернення дітей до шкільної рутини, як свідчать дослідження, відволікає дітей від психологічного тиску обставин війни, забезпечує соціальну взаємодію. Окрім того, для багатьох родини, діти яких зараз знаходяться за кордоном, одним із важливих критеріїв прийняття рішення про повернення в Україну стане пропонована тут якість освіти і умови навчання.
Тому сьогодні вкрай важливо продовжувати зусилля з реформування освіти, перезавантажити реформу «Нова українська школа» з урахуванням нових реалій, розробити нові підходи до організації шкільної освіти. Вони включають в себе інвестиції в розвиток сучасних навчальних технологій, оновлення освітніх програм, підготовку вчителів до надання якісної освіти в складних умовах, безпеку та інклюзивність освітнього середовища, оновлену мережу закладів освіти в контексті децентралізації.
Тож, навіть в умовах нинішніх потрясінь від війни, держава повинна розробити і представити для суспільства, для партнерів, які готові надавати допомогу, стратегічний план перезавантаження шкільної освіти.
Колонка Лілії Гриневич, заступниці голови політичної партії «Українська Стратегія Гройсмана», для Київського безпекового форуму