Володимир Гройсман
Народився 20 січня 1978 року у Вінниці, у вчительській родині.
Працювати почав у 14 років.
Має юридичну освіту і ступінь магістра з управління суспільним розвитком.
На початок 2000-х років – успішний підприємець, ефективний менеджер і представник громади свого району. «Були різні спокуси. Стати на слизьку доріжку в 90-ті було не так вже й важко. Але я працював, рано одружився. Я бачив несправедливість. І до мене нерідко зверталися мої сусіди – допомогти. Не до своїх представників у владі, а до мене», – коментує ті часи політик.
2002 рік – 24-річний Володимир Гройсман стає наймолодшим депутатом міської ради Вінниці.
2006 рік – балотується на посаду мера Вінниці, виграє і формує більшість у міській раді. У місті запускаються програми оновлення доріг, облаштування міської інфраструктури, створення «прозорого офісу» муніципалітету. Вінниця напряму працює з Урядом Швейцарії за програмою постачання трамвайних вагонів і першою в країні запускає у громадському транспорті мережу Wi-Fi.
2010 рік – Гройсман вдруге балотується на посаду мера і виграє з показником 78% голосів виборців. Місто реалізує масштабні проекти переоснащення медичних закладів та оновлення ЖКГ. За «комунальний» проект Вінниця першою серед українських міст отримує Європейську енергетичну нагороду. Вперше в Україні започатковується програма «Місто, дружнє до дітей» та програма підвищення інклюзивності – будівництва зручних пандусів, під’їздів для людей з особливими потребами.
2012 – 2013 роки – Вінниця, під управлінням мера Гройсмана, очолює загальноукраїнські рейтинги якості життя і ведення бізнесу, а також вперше в країні започатковує довгострокову програму регіонального розвитку «Вінниця – 2020».
2014 рік – після Революції Гідності і зміни Уряду, Гройсмана запрошують на роботу до Кабінету Міністрів. Він приймає пропозицію.
У березні 2014 року – Гройсман – віце-прем’єр-міністр, засновник Державного фонду регіонального розвитку як інструменту прямої фінансової допомоги регіонам, та ідеолог реформи децентралізації влади в Україні. Концепцію реформи вдалося скласти всього за місяць.
Влітку 2014 – Гройсман як урядовець очолює антикризовий енергетичний штаб і займається підготовкою країни до опалювального сезону в умовах активної фази війни на Сході, відмови від російського газу і втрати вугільних шахт.
Від імені Уряду координує розслідування катастрофи рейсу МН-17 в небі над Донеччиною. Завдяки своєму політичному і переговорному досвіду домовляється щодо вивозу тіл загиблих та дозволу експертам оглянути місце трагедії.
Після звільнення частини окупованих територій Донбасу, Гройсман проводить прямі перемовини зі Світовим банком та урядами країн-партнерів щодо запуску програм відновлення понівечених війною міст і сіл. Фактично, існуючі зараз гуманітарні ініціативи по Донбасу були закладені переговорною групою Гройсмана.
Грудень 2014 року – після позачергових виборів до Верховної Ради Гройсман очолює український Парламент. Він продовжує відстоювати цілі децентралізації, добивається розповсюдження ProZorro на весь сегмент державних закупівель, а також активно підтримує створення системи антикорупційних органів.
Березень – квітень 2016 року – Гройсман очолює новий склад коаліційного Кабінету Міністрів.
У травні 2016-го – Уряд Гройсмана своїм рішенням вирівнює ціни на газ, унеможливлюючи будь-які зловживання із вартістю палива. Одночасно зростають обсяги субсидій для вразливих верств населення, стартують програми заохочення проектів енергоефективності. Окремо Гройсман анонсує програму збільшення видобутку українського газу – до 20 млрд кубометрів з державних свердловин до 2020 року.
Цей крок позитивно оцінюють партнери – передусім Міжнародний валютний фонд. Для України відновлюється програма розширеного фінансування, а на той момент віце-президент США Джо Байден запрошує Прем’єра Гройсмана відвідати Вашингтон. За три дні візиту (14-17 червня) Гройсман встигає провести важливі перемовини в Конгресі, Адміністрації Президента США та в міжнародних інституціях.
Влітку 2016 року Гройсман започатковує масштабну програму оновлення доріг (за кілька місяців відремонтовано 950 км) і анонсує медичну реформу, в основі якої – фінансування послуги, а не ліжкомісця й стін.
На кінець 2016 року в Україні ріст ВВП – 4,6%. Держава отримує реальну можливість вдвічі збільшити мінімальну заробітну плату.
Серед пріоритетів Кабінету Міністрів визначені – медична, освітня, пенсійна реформи, продовження децентралізації, розумна дерегуляція, досягнення енергетичної незалежності і вирішення безпекових питань.
Свій середньостроковий план дій – до 2020 року – Гройсман презентує на першій конференції з питань реформ в Україні в Лондоні. Конференція пройшла на запрошення Уряду Великобританії. Проведення таких конференцій переросте в щорічну традицію. А Гройсман стане першим Прем’єр-міністром України, який регулярно звітуватиме перед українцями та партнерами щодо проведеної роботи і досягнутих результатів.
«Що вдалося нашому уряду? Досягти економічної стабільності. Ми започаткували реформу охорони здоров’я – змінили первинну ланку. Ми почали реформу освіти – нові стандарти, Нова українська школа. Ми перейшли до сталого економічного зростання – а це вищі зарплати, кількість пенсіонерів на «мінімалці» скоротилася вдвічі. Свої результати дала децентралізація. У нас була шалена перспектива. Ще б роки три, і процеси були б незворотні», – коментує свою каденцію на посаді голови Уряду Володимир Гройсман.
Початок 2019 року – Україна отримала ухвалений бюджет, дві програми фінансової співпраці з МВФ та ЄС. У країні забезпечено макрофінансову стабільність, закладені основи монетизації субсидій, підвищення пенсій військовим, проведення загального перерахунку пенсій іншим категоріям пенсіонерів з березня. Країна перейшла на трирічне бюджетне планування і започаткувала нову боргову політику – обсяг боргу відносно ВВП невпинно знижується до «безпечного» показника менше 50% ВВП.
При зміні влади, вперше в історії КМУ Уряд Гройсмана підготував і передав наступникам спеціальні «перехідні книги» – візію та план продовження започаткованих фундаментальних реформ.
Сам Гройсман очолює нову політичну силу – партію «Українська Стратегія Гройсмана».
Березень-квітень 2020 року – Гройсман звертається до чинного Уряду із пропозиціями зменшення руйнівних наслідків пандемії на економіку країни. Серед іншого – пропонує ввести програми реструктуризації сплати податків, виплати мінімальних зарплат робітникам, які залишилися без доходів, а також вимагає негайно долучитися до світових програм виробництва вакцин проти КОВІД-19.
Політик ініціює створення благодійного фонду «СтопВірус» та благодійного руху допомоги медикам, долучається до розробки регіональних програм підтримки людей і бізнесу. Вони швидко запрацювали у Вінниці та області. За даними соціологічних досліджень, жителі обласного центру оцінили їх, як більш дієві і ефективні порівняно з ініціативами і програмами центральної влади.
У жовтні 2020 року «Українська Стратегія Гройсмана» стає міцною політичною силою. Представники партії проходять до рад різних рівнів по всій країні, а також формують більшість у міській раді Вінниці, в обласній раді та переважній більшості громад Вінницької області. «УСГ» ініціює формування спільних регіональних стратегій розвитку «Стратегія 3.0 – Область, Вінниця, Громади» за принципами стратегії «Вінниця -2020».
Гройсман наразі є одним із найвпливовіших критиків чинного уряду – передусім за відсутність плану дій і розуміння цілей розвитку країни. Найбільш жорстко він виступає проти недолугої політики протидії пандемії, проти так званої «земельної» реформи, яка лише знекровить українське село, а також проти спроб згорнути децентралізацію і позбавити громади тих можливостей, які їм вже надані. «Коли сталася зміна урядів – у мене була надія, що все, що ми заклали, буде продовжено і в Україні все буде краще. Але це була моя помилка. Вони не розуміють, що робити, чудять і лише послаблюють Україну», – стверджує Гройсман.
З осені 2020 року всі провідні соціологічні служби України починають регулярно вимірювати особистий рейтинг Володимира Гройсмана та політичної партії «Українська стратегія». За даними різних досліджень, Гройсман стабільно входить до трійки українських політиків з найвищим рівнем довіри. Йому особисто довіряє кожен третій українець. Понад 70% виборців «Української Стратегії» вважають, що в Україні є великий попит на професіональних політиків, здатних розвернути країну і виправити ситуацію, що склалась.