Анатолій Потапов – відомий на Херсонщині бізнесмен, експерт в агровиробництві та агрокомерції. Віднедавна очолює Херсонський обласний осередок політичної партії «Українська Стратегія Гройсмана». Які ставить перед собою цілі, які теми називає для себе «магістральними» і як розвивається «УСГ» на Херсонщині – у бліц-інтерв’ю.
Анатолію Володимировичу, у вас цікава біографія. За першою освітою ви – оперуповноважений, маєте досвід. Але на початку 2000-х різко змінили вектор і пішли в агросектор. Причому не просто пішли, а й другу освіту з агроспрямування отримали. Це «так життя склалося»?
І так, і ні. Обидві професії я обирав свідомо. Просто в якийсь момент зрозумів, що земля і робота на землі мені ближча. Причому мова не про, скажімо, фермерство – суто вирощування продукції і її продаж. Мені одразу був цікавий весь комплекс питань – від оренди паю до організації зберігання, переробки і навіть пост-продажу. Мені пощастило – завдяки роботі на різних підприємствах, я отримав унікальний досвід. Коли навчався в Херсонському агроекономічному університеті, бувало розповідав викладачам, як на практиці втілюється та теорія, яку ми чули в навчальних аудиторіях. До слова, з освітянами ми й досі спілкуємося – вже як колеги.
А щодо політичного досвіду – він теж чималий …
Так, я справді довгий час був в лавах Аграрної партії, причому обіймав не останні посади – як на Херсонщині, так і в центральному апараті. Але моя історія там завершилася рівно на моменті вибору нових політичних союзників. Працювати з ними я не міг передусім з ідеологічних причин.
Чому зараз «Українська Стратегія»?
Коли походив «співбесіду», а насправді дружню розмову з лідером – Володимиром Гройсманом, він так само спитав – чому ми? Ну, по-перше, у мене дружина з Вінниччини. І до її родичів ми не літаком літаємо, а їздимо машиною. Маємо що і з чим порівняти! По-друге, я побачив у Гройсмана професійну, віддану команду, де мої ідеї та мої плани – щодо агротематики, щодо політичного лідерства – чують і сприймають. Я не говорю, що все знаю і вмію. Але я хочу бути в команді, бачу, що тут є можливість не тільки вчитися, а й бути дотичним до вироблення стратегічних рішень – як на рівні партії, так і на рівні країни!
Якщо повернутися до вашої теми – питань агророзвитку країни – якими ви бачите такі рішення?
Наведу приклад. Нещодавно телефонує мені знайомий фермер – запрошує до свого яблуневого саду зібрати врожай. Звісно, поїхав – думав треба елементарно допомогти «руками». Виявляється ні – треба дійсно зібрати та забрати врожай, щоб не погнив на гілках. Чому? Та тому, що фермеру не вигідно продавати кілограм яблук по 3 гривні, якщо у нього лише виробничі витрати на той кілограм більші. Тож він не продає, а віддає «самовивозом».
Такі історії для Херсонщини, та й для усієї України – не рідкість. По новинах чутно – то там, то там просто віддають овочі й фрукти, а то й взагалі на полі кидають. Це жах! І справа не в безгосподарності фермера, а в тому, що держава створила йому такі умови, в яких працювати невигідно і неможливо! Хіба з цим можна миритися? Ні!
Що можемо запропонувати? Свого часу саме Уряд Гройсмана поставив питання розвитку фермерських кооперативів зі зберігання і переробки агросировини. На жаль, потрібного поштовху від інших урядів ця ініціатива не отримала. А треба до цього повертатися! Це реальний вихід.
У мене є повністю розписаний і складений проєкт будівництва на Херсонщині великого заготівельного і переробного комбінату. Їх може бути й не один. Для чого? Фермер отримає потрібну йому інфраструктуру. Побудувати свої сховища чи переробні лінії – не всім під силу. А так – будь ласка, вирощуй і будь впевнений, що твої томати не доведеться кидати в полі, бо буде можливість їх або зберегти та продати потім, або переробити й у будь-якому випадку отримати гроші за свою працю.
І це лише один стратегічний напрямок, яким треба займатися. А ще ж є питання земельних відносин, налагодження системи вигідної реалізації продукції, запровадження програм зрошування – для Херсонщини це дуже актуальна тема. Є питання розвитку тваринницьких комплексів. От згадайте – коли останнього разу пили справжнє, фермерське молоко?!
Окрема історія – органічне землеробство. Подивіться по світу – який попит саме на органіку. А ми могли б запропонувати широкий спектр продукції! Якщо сьогодні не звертати на ці питання увагу, якщо не проявити лідерства – завтра ми втратимо нашу «золоту жилу», наш агросектор, який формує значну частку експортного потенціалу країни.
Які цілі ставите перед собою як голова Херсонського осередку?
Повторюся, для мене особисто – це точно не про депутатський мандат. Це про бажання бути в класній команді! Щодо Херсонщини – у нас уже більш ніж половина громад краю мають партійні осередки. Добираємо туди людей дуже ретельно – без «неприємних несподіванок». Ми ж не можемо підвести лідера! Та головне, що ці люди – не космонавти, а жителі ОТГ, які прекрасно знають регіональну проблематику і розуміють шляхи розв’язання питань. Покричати можуть всі, а важливо розуміти, що робити. Ми в команді «УСГ» – розуміємо!