Цього грудня команда політичної партії «Українська Стратегія Гройсмана» поповнилася осередком ще в одному регіоні – на Буковині. З однодумцями і вже однопартійцями в Чернівцях зустрівся лідер – Володимир Гройсман. Під час робочих нарад обговорювали різні теми і проблеми – від загроз на східному кордоні до ситуації безпосередньо в Чернівецькій області, де політичні баталії у керівництві буквально шматують регіон і знищують його перспективи. Втім найбільше людей турбувало питання згортання децентралізації і перетворення громад на «каси видачі зарплат і оплати енергоносіїв». Про це говоримо і з очільником Буковинського осередку «УСГ» Григорієм Ванзуряком.
Григорію Степановичу, ви – голова Глибоцької об’єднаної громади, однієї з перших і наразі найуспішніших на Буковині. Що спонукало тоді, 6 років тому, долучитися до процесів децентралізації?
До початку реформи я мав честь двічі очолювати Глибоцьку районну раду. Бачив статус та можливості місцевого самоврядування, коли великі міста «самі по собі», маленькі громади «самі по собі». Якщо чиновник в ОДА – виходець з певної громади, то громада має ресурси, а якщо ні – не має. Повна безсистемність і безпорадність.
Між тим Глибока – це ж прикордонний регіон. До Євросоюзу рукою подати, а отже вивчити їхній досвід управління територіями, побачити відмінності і зробити висновки – не проблема.
Саме тому, коли в Україні почалася реформа децентралізації, ми швидко зрозуміли, що треба об’єднуватися, включатися в процеси, ініційовані Володимиром Гройсманом, і працювати.
Скажу більше, у 2017 році у нас навіть промайнула думка не йти в політику. Навіщо? Децентралізація давала можливості розвитку – системно і безвідносно до політичних віяній чи вподобань.
Але зараз ситуація суттєво інша. Те, що ми мали на початку реформи, згортається. Голос місцевого самоврядування перестають чути на державному рівні.
Як оцінюєте ризики згортання реформи? І наскільки швидко можемо повернутися в часи тотальної централізації влади?
Якщо не будуть чути місцевого самоврядування, ми відкотимося в 90-ті роки минулого століття, в ручний режим відносин. Подивіться, що відбувається. Ми маємо ріст тарифів, ріст відповідальності, але можливості місцевих бюджетів за всім цим не встигають. Мало того, є моменти, які досі не вирішені на загальнонаціональному рівні – маю на увазі питання підпорядкування і організації роботи районних лікарень або продовження освітньої реформи. Не говорю вже про будівництво доріг обласного і місцевого значення. Ризики є і вони з кожним роком все більші!
Якщо взяти вашу громаду – що ви втрачаєте?
Головне – поступ вперед. Раніше ми могли планувати рік, починати і вести певні довготермінові проєкти. Наприклад, утеплення, економне споживання палива. Ми могли інвестувати в енергозберігаючі технології, а економію коштів за оплату енергоносіїв направляти на інші, не менш важливі для громади цілі. Ми розуміли обсяг коштів, який прийде за рахунок інфраструктурної субвенції. Зараз цього немає. Повна непередбачуваність. Ми, як і більшість громад, змушені економити на всьому – на культурі, освіті, навіть на дитячих садочках! Це точно негативно впливає на рівень життя і перспективи розвитку.
Наскільки ваш голос чутний в команді Володимира Гройсмана? І, власне, чому ви обрали саме його політичну силу?
Я пригадую часи початку децентралізації. У нас була система. Причому, як в міжбюджетних відносинах, так і в нашому діалозі з центральною владою. Ми могли записатися на прийом до будь-якого урядовця за 2-3 дні, потрапити на прийом, розказати свою проблему. Було порозуміння. А зараз що? Заступник голови ОДА не може три дні потрапити до заступника міністра фінансів. Ну як це? Перші особи в області не можуть поговорити з чиновниками уряду! А що говорити про голів громад?
За часів Уряду Гройсмана місцеве самоврядування було суб’єктом, а не об’єктом формування державної політики. При всіх викликах того часу ми розуміли один одного.
Зараз ви формуєте регіональну політичну команду. Наскільки важко іде процес?
Неважко. Люди приходять самі. Запит на якісно інший рівень політичної культури і комунікації високий. До нас звертаються. Ми співпрацюємо з медиками, освітянами, підприємцями, управлінцями. З нами багато молоді. Між іншим, під час перебування в Чернівцях Володимир Гройсман мав окрему зустріч саме зі студентським активом області. Дуже цікава і насичена розмова. Слухати політика такого ґатунку – це точно запам’ятається на все життя.
Які ставите цілі для області – у чому бачите її точки зростання?
Очевидно, Буковині важко змагатися з індустріально розвинутими регіонами. Але скласти туристичну і рекреаційну конкуренцію Буковелю чи Львову ми точно можемо. Потрібен план розвитку – і спільно з командою «Української Стратегії Гройсмана» ми його запропонуємо та реалізуємо. У нас унікальний край, який незаслужено оминають увагою. Впевнений, ми доведемо, наскільки успішним може бути область при правильному і системному управлінні.